Теорія та практика бібліотечної роботи

Чотири простори бібліотеки: модель діяльності: практичний посібник / авториукладачі: О. Бояринова, О. Бруй, Л. Лугова, Я. Сошинська, І. Шевченко; Українська бібліотечна асоціація. — Київ : ВГО Українська бібліотечна асоціація, 2021. — 104 с.  

Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення : матеріали ІІ Міжнар.наук.- практ. конф. 6-9 жовт. 2020 р., м. Київ / М-во освіти і науки України ; редкол. : О. М. Бруй (голов. ред.), Я. Є. Сошинська, Є. В. Кулик ; відп. за вип. С. І. Барабаш. – Київ : Наук.-техн. б-ка ім. Г. І. Денисенка ; ВГО Українська бібліотечна асоціація, 2021. – 52 с.

Участь бібліотек у реалізації політики національної пам’яті : науково-методичний порадник / авт.-уклад. Т. Ю. Гранчак ; ВГО Українська бібліотечна асоц., Укр. ін-т нац. пам’яті. – Електрон. вид. – Київ : УБА, 2021. – 62 с. 

Творчі акції бібліотек в асортименті

PR-акція

PR-кампанія

Акція в пологовому будинку «Вирости читача»

Акція в дитячій поліклініці «Від читаючої дитини – до успішної людини»

Арт-зустріч

Арт-терапія

Арт-простір (виставковий зал)

Арт-година

Бенефіс місцевого поета

Бенефіс читача

Бенефіс читаючої сім'ї

Бесіда-діалог

Бесіда-диспут

Бесіда-гра

Бесіда-обговорення

Бесіда-практикум 

Бестселер-шоуБібліокараванБібліо-барБібліо-бістроБібліо-кафе

Бібліолотерея

Бібліотечна газета

Благодійна акція

Брейн-ринг

Вечір гумору

Вечір-автограф

Вечір-елегія

Вечір запитань і відповідей

Вечір-портрет

Вечір поетичного настрою

Комільфо-вечір (вечір хороших манер)

«Розмовляюча» виставка

Виставка малюнків

Виїзна виставка

Виставка - порада

Виставка - попередження

Виставка- нагадування

Виставка творчості народних умільців

Виставка однієї книги

Виставка одного автора

Виставка фотографій

Виставка-діалог

Виставка-кросворд

Виїзний читальний зал

Виїзні літературні вітальні

Відеовікторіна

Відеокруіз

Відеолекторій

Відеосалон

Відеоурок

Відеоекскурсія

Вікторина

Електронна вікторина «БібліоIQ»

Віртуальні виставки, подорожі

Гра рольова

Гра-конкурс

Гра екологічна

Гуморина літературна

Дебати літературні

Дебют літературний 

Дежа-в'ю (невідоме про відомі і читані твори)

Дегустація літературних новинок

Декада молодого фахівця

День бібліотек

День відкритих дверей

День знань

День одного письменника

День повернутої книги 

Десант бібліотечний (в дитячий садок, школу, поліклініку)

Дискусійна гойдалка

Диспут

Ерудит-шоу

Заочна читацька конференція в газеті

Застілля пізнавальне

Зоряний час

Зустріч з письменником

Зустріч з цікавою людиною ("жива книга", "жива газета")

Імідж-коктейль (зустріч з кимось)

Інтелектуальна гра

Інформаційна біржа

Клуб літнього читання

Клуб веселих і начитаних

Клуб відеомандрівників

Книжкова кав'ярня

Компас літературний

Конкурс «Закладка в книгу»

Конкурс «Суперобкладинка на книгу»

Конкурс есе

Конкурс листівок на книжково-бібліотечну тематику

Конкурс плакатів

Конкурс поробок

Краєзнавчі читання

Лабораторія читацького смаку

Лабораторія читацької творчості

Літературно-музична композиція

Міні-студія

Новосілля книжкове

Огляд нових надходжень

Огляд періодичних видань

Останній герой у бібліотеці

Паркан – газета

Подорож по бібліотеці

Поле чудес

Посвята в читачі

Посиденьки фольклорні

Презентація книг на ТБ

Презентація книги

Прем'єра журналу, книги

Прес-конференція

Радіоконкурс знавців літератури

Реклама в поштову скриньку

Ринг бібліотечний

Ринг ерудитів

Рубрика у газеті «Нові надходження до бібліотеки»

Сімейні читання

Театр книги

Театралізовані читання

Тиждень книги

Тиждень дитячої книги

Тиждень юнацької книги

Ток-шоу

Уроки: мужності, пам'яті

Фестиваль читання

Фестиваль молодіжної книги

Художній вернісаж

Цикл заходів «За сторінками підручника»

Читацька ініціатива

Читацька конференція

Читацькі клуби

Шевченківський день

Ювілейна програма

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Виставкова діяльність бібліотеки

    Привабливий образ бібліотеки сьогодні – багатогранний. Бібліотека потрібна людям, як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини. Вона має створювати для користувачів максимально комфортне середовище. Найчастіше бібліотекарям доводиться готувати книжкові виставки.

   Бібліотечні виставки – явище історично молоде. В античному світі фонди бібліотек не вимагали додаткового їх розкриття. В середні віки і майже до ХУІІІ століття використовувалась доступна організація фондів, яка дозволяла бібліотекарям швидко обслуговувати читачів.

   Книжкові фонди кількісно зростали і розміщувати їх відкрито ставало дедалі більше неможливо. До того ж, в кінці ХІХ століття збільшується кількість користувачів бібліотек. Бібліотечна справа потребує змін.

   Вперше книжкові виставки ввійшли в практику європейських країн в середині ХІХ ст., цьому допомогли міжнародні виставки, серед експонатів яких були і книжки.

   Вперше книжкові виставки в бібліотеках Росії з’явилися в 50-х рр. ХІХ ст., саме тоді почали більш-менш систематично проводити виставки літератури в Петербурзі, в Імператорській Публічній бібліотеці. Виставки носили характер музейних експозицій, на них демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових сховищ бібліотеки.

   В провінційних бібліотеках книжкові виставки майже не організовувалися. Лише на початку ХХ століття набуває розповсюдження своєрідна форма просвітницької роботи серед селянства, яка поєднала в собі риси пересувного музею,  лекторію і виставки, народної виставки. Відвідувачі народної виставки мали можливість брати книжки додому, або читати їх безпосередньо в приміщенні. Такі виставки проводились в трьох – чотирьох губерніях держави.

   Після Жовтневої революції 1917р. за допомогою книжкових виставок здійснювалась пропаганда літератури з найважливіших питань. Спочатку бібліотеки організовували не більше 2-3 виставок на рік, не було методики їх підготовки і проведення. Пізніше організація книжкових виставок набула широкого розмаху, особливо, у червоноармійських бібліотеках. Виставки в червоноармійських бібліотеках мали чітке ідеолого – пропагандистське направлення. Організовувались тематичні («предметні») виставки, «ударні столи» (до ювілейних дат, політичних і господарських кампаній), тобто книжок, пропаганда яких велась найбільш активно.

   З 20-х рр. збільшується кількість виставок у бібліотеках різних типів, з’являються нові форми виставкової роботи. На перше місце виходять тематичні виставки, багато проводиться виставок нової літератури. Виставки стають найбільш популярним методом наочної форми інформування.

    В 20-40рр. з’являється ряд статей, в яких узагальнювався досвід виставкової роботи та містив у собі важливі теоретичні положення та методичні рекомендації. Авторами їх були відомі радянські бібліотекознавці Д.А.Балика, А.Я.Віленкін, Ю.В.Григор’єв, Є.Н.Мединський, Н.Я.Фрид’єва та ін.

   В роки Великої Вітчизняної війни організовувались тематичні виставки – про героїчне минуле народу, про війну та подвиги, популярної літератури про освоєння нових професій і т. ін.

   У 60-80рр. бібліотечні виставки активно використовують у якості доповнення до конференцій, стають складовою частиною великих комплексних заходів    (День інформації, День спеціаліста). «Однак, більшість виставок організовувалась формально, особливо, це стосувалось виставок до знаменних і пам’ятних дат. Найбільшою популярністю у читачів публічних бібліотек користувалися виставки нових надходжень.

   Пік виставкової діяльності  бібліотек прийшовся на кінець80-х початок 90-х рр. ХХ ст. Тоді різко розширилося коло друкованої продукції, збільшилась кількість висвітлюваних проблем у публіцистиці. Пошук нових активних і виразних форм привів до появи у 90-х рр. таких форм виставкової роботи,  як виставки "повернутих" книг, виставки однієї книги, виставки, що «говорять». Використовувались також інтерактивні форми виставкової діяльності: прем’єра виставки, виставка-діалог, виставка-екскурсія і т. ін.

   Можна прослідити еволюцію форм виставкової діяльності бібліотечного обслуговування:

   1917 – 1930 – тематичні пропагандистські виставки, виставки нових надходжень, дискусійні форми масової роботи

   1930 – 1950 –тематичні виставки (бесіди, рекомендації, плани читання, усні журнали)

   1950 – 1970 – тематичні виставки, виставки нових надходжень, виставки – перегляди, комплексні форми ( Дні інформації, читацькі конференції, усні журнали, літературні вечори, рекомендації)

   1970 – 1986 - тематичні виставки, виставки нових надходжень, виставки – перегляди, комплексні форми ( Дні інформації, Дні спеціаліста, Тижні інформації, клуби, літературні вечори, рекомендації, лекторії)

   1986 – 2000 – тематичні виставки, виставки – перегляди, інтерактивні форми виставкової діяльності ( диспути, дискусії, клуби, літературні вечори, лекторії).  

   З цього короткого огляду можна зробити висновок про взаємозв’язок виставкової роботи з іншими формами і методами бібліотечного обслуговування: діалогові форми роботи розвивались і відроджувались в визначений період існування суспільства і залежали від соціальної активності.

   Більш активним методом роботи з читачами є читацькі конференції. У 20-30рр. ХХ століття в бібліотеках почали проводити вечори робітничої і селянської критики. В той час підтримувалась класова оцінка художніх творів. На діяльність бібліотек впливали всі події в державі. В той час читацькі конференції більше були схожі на збори, де по раніше затвердженим текстам виступали читачі. Такі конференції називали «школою класової боротьби» ]

   70-80 рр. ХХ століття були дуже плідними в літературному відношенні. З’явилися автори, твори яких стали прекрасною основою для читацьких конференцій. Читачі з задоволенням приймали участь у таких заходах, «школою правди, школою щирості» називали такі конференції.

   Після 1986 року, з початком «перебудови» з’явились твори, які розповідали правду про страшні роки з історії нашої країни. У читачів з’явилася можливість вільно говорити, висловлювати свої думки. Якщо раніше бібліотекарі намагалися до участі в конференції добирати більш однорідний склад учасників, то тепер цікавіше було працювати з різнорідним складом, запрошуючи до слова людей – представників різних поколінь.

   Популярною формою роботи були  вечори запитань і відповідей. В умовах тоталітарного режиму інформація була суворо дозована, а в країні сформувалися кадри кваліфікованих лекторів, які мали доступ до інформації. Особливо популярними були зустрічі з лекторами – міжнародниками.

   Бібліотеки за кордоном завжди приділяли увагу популяризації своїх інформаційних   ресурсів.

   До 1957р. в США була визначена модель бібліотечного обслуговування дорослих. Серед іншого до неї було включено послуги по керуванню читанням ( виставки, рекомендаційні списки) та обслуговування організацій і груп            ( виставки, переліки літератури, бесіди про книжки, допомога у підготовці програм).

   У 60-х рр. у країнах Європи, США були видані методичні посібники по організації виставок. У ціх посібниках були визначені цілі і задачі виставкової діяльності публічних бібліотек, розкриті головні дизайнерські прийоми, технологія організації бібліотечних виставок.

   В 1971 році в Німеччині була надрукована книжка «Виставки Німецької державної бібліотеки. 1946 – 1971рр.»  У цій книжці був звіт про виставкову роботу однієї з найбільших наукових державних бібліотек Німеччини за 25 років. Цей звіт розкривав головні тематичні напрямки виставкової діяльності і розкривав можливості бібліотеки.

   80 - ті роки відмічені розвитком концепції «Бібліотека в системі безперервної освіти» в державах Європи і США, у зв’язку з цим у публічних бібліотеках ціх країн більше уваги приділяється довідковому і консультаційному обслуговуванню користувачів.

   Бібліотеки Західної Європи також активно використовують виставкову роботу для розкриття своїх книжкових фондів.

   Британська бібліотека особливу увагу приділяє сучасним виставковим технологіям, які дозволяють підсилити візуальний плив експозицій до такого ступеню, що вони здатні конкурувати з видовищами масової культури. В бібліотеці активно використовують новітні виставкові технології, які забезпечують максимальні зручності відвідувачам, пропонується насичена програма виставок, яка відповідає різноманітним запитам користувачів.   Виставки, що проводяться цією бібліотекою, розкривають зміст фондів бібліотеки, це - форма роботи з читачами. Разом з тим, це і музейні виставки, що підтверджується наявністю постійних експозицій, демонстрацією на виставках експонатів, які мають музейну цінність.

   Більшість виставок Британської бібліотеки проходять під час загальнонаціональних акцій та міжнародних проектів, в її заходах, незалежно від місця проведення, приймають участь відомства, організації та установи культури і освіти Великої Британії.

   Пересувні виставки Британської бібліотеки вважаються перспективним напрямом, яке надає можливість показати багатство своїх фондів в самих віддалених куточках держави і світу. Такі виставки використовують, як один з важливих засобів встановлення та підтримування культурних зв’язків з державами світу.

   Національна бібліотека Франції також приділяє важливу увагу виставковій роботі. Широко відомий її досвід проведення виставки в рамках Міжнародного року книги в 1972 році. На цій виставці були представлені старовинні видання з фондів бібліотеки, які відображали всі основні етапи виникнення і еволюції книги. Серед експонатів були книжки, ілюстровані Мане, Шагалом і Пікассо, а також видання, виконані по замовленням бібліофілів.

Інформаційна робота бібліотеки ПТНЗ

Характерною ознакою нашого часу є перехід до інформаційного суспільства. Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи навчання й виховання, який зорієнтовано на входження у світовий освітній простір. Інформаційні технології проникають потужною продуктивною силою в усі сфери діяльності суспільства  та навчально-виховного процесу.
Перед професійно-технічними навчальними закладами стоїть завдання не тільки дати учням потрібні професійні знання, а й сформувати людину, яка б змогла адаптуватися до будь-яких умов життя, яка здатна користуватись набутою інформацією. Нові навчальні програми, нові концепції освіти, варіативність навчальних курсів, інтелектуальний рівень користувачів  висуває нові вимоги  до якості їх інформаційного забезпечення. І саме тому в центрі навчального-виховного процесу має бути нова бібліотека – інформаційний центр, який  виховує в учнів інформаційну культуру, надає навички пошуку, збирання, обробки інформації, оптимізує процеси орієнтування в мережі   Internet.
Бібліотека навчального закладу повинна не лише збирати і зберігати, але й створювати та розповсюджувати інформацію у регіональному інформаційному обміні та брати участь у формуванні єдиного інформаційного простору ліцею, училища, регіону та України.
Особливість бібліотеки професійно-технічного навчального закладу полягає в її поліфункціональності:
вона повинна забезпечує інформаційну і документальну основу освітнього процесу;
виступає в ролі спеціалізованої бібліотеки, обслуговуючи педагогічний колектив;
працюючи з учнями, бібліотекар надає матеріали, як за програмою, так і позапрограмні;
підтримуючи позакласну роботу, бібліотека виступає як публічна.
Ця поліфункціональність вимагає від бібліотеки створення високоякісного і високотехнологічного  інформаційно-освітнього середовища, а також проведення роботи в багатьох напрямах:
вивчення інформаційних потреб та запитів читачів;
 інформаційне забезпечення навчально – виховного процесу;
інформаційний сервіс бібліотеки;
формування в учнів інформаційної культури;
виховання гармонійно розвинутих громадян незалежної України, готових до життя у відкритому демократичному суспільстві;
виховання шанобливого ставлення до бібліотек як осередків естетичної, етичної, інтелектуальної культури людства;

Вивчення інформаційних потреб та запитів читачів.

Ефективність бібліотечно - інформаційного обслуговування користувачів бібліотеки залежить від знання читацьких інтересів, урахування потреб учнів, інженерно-педагогічних працівників.
Вивчення інформаційних потреб учнів , викладачів, майстрів виробничого навчання здійснюється на  основі аналізу їхніх читацьких формулярів, анкетування, індивідуальних бесід, реєстрації  замовлень читачів. Ознайомлення з  літературою відбувається в бібліотеці шляхом оформлення книжкових виставок, тематичних переглядів літератури бібліографічних оглядів "Нові технології в будівництві", "Новини сільськогосподарської техніки" "Книга і комп'ютер: сучасне і майбутнє", "Нестандартні уроки", "За здоровий спосіб життя",  підготовки рекомендаційних списків літератури:  "Для вас, кухарі", "У світі математики", ""Джерела знань про рідний край", проведення тематичної інформації ""Моя професія – швачка", інформаційної години "Молоді про право",години спілкування  "Подвигу жити у віках", інформаційних повідомлень "Нові оздоблювальні матеріали фірми КНАУФ",  "Виробнича направленість уроків фізики", рекомендовані заходи допоможуть задовольнити запити читачів і вивчити їх інформаційні потреби.

Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу

Усю свою роботу бібліотекар спрямовує на забезпечення навчально-виховного процесу усіма формами і методами бібліотечного та інформаційного обслуговування.
Особлива увага повинна приділятися інформуванню про нові надходження підручників та іншої літератури, це можуть бути "Інформаційний бюлетень новинок", "Новини педагогічної  літератури", "Ознайомся: книги твоєї професії" "Зустріч з новими книгами","Тобі варто про це знати", "Це вас цікавить" бажано щомісячне проведення "Дня інформації для викладачів, майстрів в/н"
Класні керівники, вихователі, викладачі-предметники збагатяться новими знаннями в бібліотеці, переглядаючи сторінки періодичних видань "Позакласний час", "Все для вчителя", "Дивослово", "Освіта України",  "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України".
Навчити і виховати кваліфікованого робітника, гармонійного учня, може тільки викладач, майстер, який володіє сучасними технологіями, слідкує за методичними новинками, знає сучасні досягнення , вдосконалює себе.  А
якнайповніше й оперативніше задовольнить  читацькі запити педагогічних працівників "Куточок інформаційної підтримки освіти". В якому  будуть представлені нові видання з педагогіки, психології, актуальні навчально-методичні посібники, довідкова література (словники, енциклопедії, довідники), газети, журнали, методичні періодичні видання, фахові видання, законодавчі матеріали "Профтехосвіта.  Нормативно-правові документи". До послуг користувачів пропонувати  комп'ютер   підключений  до Інтернету, навчальні диски, аудіокасети.

У повноцінному інформаційному забезпеченні навчально-виховного процесу особливу увагу слід приділити правильній організації бібліотечного фонду, роботі з його комплектуванням та збереженням.
Та за умов обмеженого фінансування, дорожнечі періодичних видань комплектувати книжковий фонд важко, тому бібліотекарю разом з адміністрацією навчального закладу  треба розпочати шукати можливості розширення фонду нетрадиційними методами, наприклад: проводити доброчинні акції  "Подаруй бібліотеці книгу",  "Родина – бібліотеці".
Додатковим джерелом комплектування фонду є придбання літератури за рахунок коштів закладу та спонсорської допомоги, а також літератури отриманої замість загубленої читачами.

Інформаційний сервіс бібліотеки

Важливим напрямком  бібліотечної роботи є інформаційно-бібліографічна  робота, яка орієнтується на:
інформування інженерно-педагогічного колективу;
інформування учнів - читачів.
  Швидко та якісно надати потрібну інформацію допомагають тематичні картотеки, для адміністрації ПТНЗ та інженерно-педагогічного колективу:"Основи охорони праці", "Про родинне виховання","Я іду на урок…(історії, української мови та ін..), "Про кулінарне мистецтво", "Нові матеріали фірми Ceresit ".
Інформаційна робота серед учнів-читачів включає оформлення постійно діючих книжкових виставок  та тематичних поличок: "Черкащина – мій рідний край", "Життя – найвища цінність на Землі", "Народні звичаї та обряди", "Символіка незалежної України",  бібліографічні та тематичні огляди, перегляди літератури за темою уроку, бібліографічні години, бібліографічні вікторини "Легенди і перекази рідного краю",  "Що означає бути патріотом",
 " Я громадянин України", "Ні – шкідливим звичкам".
Враховуючи недостатню кількість нової літератури доцільно створити  тематичні папки: "На допомогу трактористу", "За прилавком – молодь", "Захист природи - захист людини"(екологія Черкащини), "Славетні імена", "Ліричні спалахи душі"( Черкащина поетична)", які будуть безперечно необхідними і педагогічним працівникам, і учням.
Абонентами індивідуальної інформації є викладачі та майстри виробничого навчання, що атестуються.
Успішній інформаційно - бібліографічній діяльності бібліотеки з усіма категоріями  читачів  сприяє чітко організована довідково - бібліографічна робота, змістом якої є задоволення численних потреб педагогів, майстрів виробничого навчання, учнів. Головною формою довідкової бібліографічної роботи є бібліографічні довідки. Це довідки  щодо наявності у бібліотеці окремого видання: книги, статті; конкретні відомості статистичного, хронологічного, бібліографічного характеру.
        У бібліотеці повинен вестися зошит, де фіксуються запити і виконання довідок.
Уміння користуватися картотеками, довідковими виданнями  учні набувають  на бібліотечних заняттях, під час  індивідуальних бесід та консультацій.

Формування в учнів основ інформаційної культури

Важливим напрямом роботи бібліотеки є формування  інформаційної культури учнів: ознайомлення з інформаційними технологіями, з бібліотекою, як важливим компонентом інформаційної інфраструктури, з  методами пошуку інформації.
     Інформаційна культура учнів формується шляхом популяризації бібліотечно-бібліографічних знань.
Головне завдання популяризації бібліотечно-бібліографічних знань – це формування навичок користування книгою, фондами бібліотеки, її довідково-бібліографічним апаратом. Виховання бібліотечно-бібліографічної культури учнів – повсякденна копітка праця бібліотекаря.
Однією з ефективних і найпоширеніших форм популяризації бібліотечно-бібліографічних знань учнів є бесіди, наприклад: "Бібліотека ліцею (училища) та правила користування книгами", "Зустріч з новими книгами",  використовуються бесіди про книги, які беруть і повертають учні, бесіди - рекомендації, бесіди-консультації, бесіди-діалоги.
Дієвою формою роботи є експрес-полички: "Бібліотекар пропонує…",  "Знайомтесь – підручник!", "Увага ! Краєзнавча стаття".
Практикуються  в бібліотеці дні інформації "Ці книги допомагають нам у навчанні", бібліографічні консультації, огляди літератури біля книжкових виставок, тематичних полиць.
          Навчити читачів орієнтуватись в джерелах інформації, умінню користуватись довідковими виданнями, каталогами, картотеками допоможуть бібліографічні огляди "Про книгу і бібліотеку", "Самостійна робота з книгою", "Довідкові видання: як користуватися ними", "Довідковий апарат бібліотеки", "Книги про книги","Енциклопедії та довідники"
Проведення бібліотечно - бібліографічних уроків сформують в учнів свідоме і зацікавлене ставлення до книги, потребу в систематичному читанні, вироблення навичок самостійного вибору книг для читання та їхнього пошуку в бібліотеці, вміння правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою, застосовувати здобуті знання для самоосвіти і самовиховання. Теми уроків можуть бути різноманітними, наприклад:
 "Знайомство з бібліотекою, її фондами та відділами";
 "Книга – важливе джерело інформації"
 "Довідкова література – твій вірний помічник";
 "Як вибрати книжку";
 "Періодичні видання – провідник у світі інформації";
 "Поняття  про бібліографію".

     Гострою проблемою сьогодення є глибока криза духовних і культурних цінностей. Не можна змінити світ на краще, не змінивши саму людину, тому інформаційно-бібліографічна робота спрямовується на сприяння реалізації основних завдань і принципів національної доктрини виховання:
Формування патріотичних почуттів, вироблення готовності до трудового та героїчного подвигу можна висвітлювати книжковими виставками та тематичними поличками "Соборність України: від ідеї до сьогодення", "Європейський вибір України: Людина. Право. Суспільство", "Уклін живим – загиблим слава","Духовність – храм душі людської".
 Прищеплення поваги до людей і громадянина, знання прав та обов'язків людини і громадянина, Конституції, державних символів можна представити куточками "Конституція – основний закон держави", "День народження держави", "Державні символи України".
Проблеми морального виховання, спрямованого на формування й розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві, можна презентувати відкритими поличками "Закон і молодь", "Конституцію вивчаємо, пам'ятаємо, поважаємо", "Злочин. Як його обійти", "Шкідливі звички – шлях у безодню".
Опануванню і наслідуванню духовного та культурного надбання людства, кращих його моральних цінностей  допоможуть   тематичні полички та книжкові викладки: "Духовність – храм душі людської", "Толерантність – шлях до згоди", Відбудуємо руїни душі","Легка крилатість пензля і різця", "Ази народного етикету","Яке це щастя – плакати від щастя".
Екологічну культуру особистості, усвідомлення себе часточкою природи, відчуття відповідальності за неї, як за національне багатство, основу життя на землі, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає природі шкоди – можна подати у формі екологічних конференцій, круглих столів, усних журналів "Природа – наш дім", "На розпеченім серці реактора", "У долонях всесвіту – Земля", "Природи неповторну красу я серцем, словом, пензлем захищу"

    Резерви бібліотеки ПТНЗ в інформаційній роботі  ще не вичерпані. Постійний пошук нових форм і методів роботи,  ефективних технологій інформаційної роботи, взаємодія з педагогічним колективом буде сприяти якнайкращому інформаційному забезпеченню навчального процесу в ПТНЗ

Роль бібліотеки ПТНЗ в житті учня

    Бібліотека  ліцею  є структурним підрозділом навчального закладу, забезпечує учнів та працівників ліцею навчальною,  художньою та галузевою літературою, очолює роботу з книгою. Бібліотека працює разом з педагогічним колективом, у контакті з обласною юнацькою бібліотекою, бібліотеками інших систем.

   

   Основні функції, які виконує бібліотека:

-         освітня,

-         інформаційна,

-         виховна.

   Орієнтуючись на якісне виконання функцій бібліотеки, можна визначити основні завдання:

-         розвиток навчально-виховного процесу, допомога учням в отриманні базових знань обраної професії, в засвоєнні навчальних програм, виховання в учнів відповідальної громадянської позиції, національної свідомості;

-         формування в користувачах інормаційної культури, культури читання, навчання  роботі з різними джерелами видань, розвиток  творчих здібностей учнів;

-         сприяння самоосвіті учнів і педагогічних працівників, забезпечення літературою їхніх потреб;.

   Зважаючи на специфічні завдання бібліотеки навчального закладу і не забуваючи про основне завдання всіх бібліотек – популяризація різноманітних джерел інформації – складається річний план роботи.

   Робота бібліотеки професійно-технічного навчального закладу в першу чергу спрямована на допомогу у навчанні висококваліфікованого, конкурентоспроможного працівника, який зможе адаптуватися на сучасному ринку праці. Таке навчання можливе завдяки тісній співпраці бібліотекаря та педагогічного колективу. 

   Бібліотекар є членом педагогічної ради ліцею, забезпечує поповнення бібліотечного фонду науково-навчальною педагогічною пресою, виступає перед колективом з інформаційними матеріалами про нові надходження, кожного місяця виходить інформаційний бюлетень «Радимо прочитати», який друкує стислий бібліографічний огляд освітянських видань за останній місяць.  

   На початку навчального року  бібліотекар  готує матеріали на допомогу класному керівнику щодо проведення Першого уроку. Протягом 2007 року бібліотекарем  підготовлені матеріали, присвячені Року української книги в Україні, які увійшли до збірника обласного навчально-методичного кабінету і були рекомендовані до використання в усіх училищах області.

  Складаючи план роботи, бібліотекар тісно співпрацює з заступниками директора, головами методичних комісій, викладачами, майстрами, щоб врахувати  терміни проведення предметних тижнів, , конкурсів, олімпіад, під час яких готуються тематичні полички по темі тижня, тематичні папки, проводяться консультації. Обов’язковою є участь  бібліотекаря при проведенні педагогічних читань, як помічника у виборі літератури, так і в якості виступаючого.

У зв’язку з тим, що в останні роки до бібліотеки надходить недостатньо методичної літератури, але педагогам дуже допомагають  періодичні освітянські видання, як всеукраїнські, так і місцеві. По матеріалам цих видань у  бібліотеці ведеться декілька картотек : картотеки по різним напрямкам виховання (моральне, національне, правове і т.ін.) та картотека передового педагогічного досвіду. Налагоджено тісну співпрацю з видавництвами України (щоквартально бібліотека отримує каталоги нових надходжень  від «Кондора» та «Шкільного світу»)  , а   співпраця з Донецьким інститутом післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників дозволила отримати останні методичні матеріали, розроблені науковими працівниками цього інституту. Отримана література користується великим попитом серед педагогів.

   При переході на Державні стандарти з професій, бібліотекар і заступник директора з НВР обговорили наявність навчальної літератури в бібліотечному фонді, необхідність поповнення додатковою чи  новими періодичними профільними виданнями. Так, багато матеріалів при підготовці за професією «кравець, закрійник» майстри виробничого навчання і викладачі змогли отримати із журналів «Ательє», «Легка промисловість», « International textiles».  Журнали «Позакласний час», «Шкільна бібліотека», «Безпека життєдіяльності» стають у пригоді при підготовці позакласних заходів. «Завуч», «Профтехосвіта», «Освітянське слово» дозволяють знайомитися з передовими педагогічними технологіями.

   Свій план роботи координує бібліотека і з загальноліцейним планом виховної роботи. При проведенні загальноліцейних масових заходів, виховних годин готуються добірки літератури,  за допомогою яких учні мають змогу підготуватися і провести заплановні заходи.    Добірки літератури, присвячені знаменним датам, допомагають проведенню інформаційних годин, а тактовна підказка чи бесіда з бібліотекарем полегшує учням підготовку.

Створити сім’ю – це непросто

  Інформаційна культура особистості розглядається зараз як важлива умова її розвитку і розвитку суспільства в цілому.   Бібліотека допомагає своїм користувачам зорієнтуватися в складному інформаційному просторі. З цією метою проводяться  бібліотечні уроки з пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань, які навчають роботі з традиційними друкованими носіями інформації. Бібліотекарем розроблено рекомендації «Робота з друкованими виданнями: складання конспектів, планів, тез, тематичних виписок, написання рефератів», підготовлена лекція на тему: «Світові джерела інформації», на якій розкриваються можливості Інтернету. Співпраця з обласною юнацькою бібліотекою ім О.Бойченка, яка має доступ до Інтернету, наші учні мають можливість безкоштовно користуватися цією послугою.

   Якісному обслуговуванню користувачів сприяють, як тематичні папки-досьє з газетно-журнальними матеріалами, таких папок є в наявності 18 штук. Крім газетно-журнальних, там є матеріали, надані Товариствами Червоного хреста, охорони пам’ятників, центру соціальних служб для молоді та ін.

  Бібліотекар розробляє сценарії проведення святкових лінійок і вечорів, конкурсів професійної майстерності серед учнів чи майстрів виробничого навчання, інших важливих позакласних заході.
   «Добре було б, якби мудрість мала таку властивість, щоб могла переливатися з тієї людини, що сповнена нею, у ту, в якої її немає… Але біда в тому, що для сприйняття чужої мудрості потрібна насамперед, самостійна робота» (Л.М.Толстой).
Зараз все дуже швидко змінюється, і самі учні , і технології їхнього навчання і виховання. На перший план виходить особистісно-орієнтована освіта, тому робота бібліотеки спрямована на те, щоб знайти, підтримати і розвинути всі найкращі якості, навчити вчитися, спрямувати зусилля на постійну самоосвіту, постійне самовдосконалення.

Випускник ліцею виходить із стін навчального закладу і потрапляє в складний світ. Наскільки він буде адаптований до сучасного життя, наскільки зможе самореалізуватися, залежить від роботи навчального закладу в цілому і роботи бібліотеки зокрема. Не тільки навчити учня професії, щоб роботодавець був ним задоволений, а й навчити її постійно підвищувати свою кваліфікацію, намагатися бути кращим в своій професії – в цьому навчальній роботі допоможе виховна.

При проведенні бібліотечного заходу «Інформаційний калейдоскоп», учні з допомогою бібліотекаря підготували  одну із сторінок калейдоскопу, присвячену порадам В.О.Сухомлинського про раціональну організацію робочого часу, отримали рекомендації від психолога, як краще готуватися дорозмови при прийомі на роботу, поспілкувалися з потенційним роботодавцем, з’ясували, які вимоги він ставить перед своїми працівниками.

     Професійному самовизначенню допомагають і такі заходи, як година інформування «Незнайоме про знайоме», виховні години «Як розвивати розумові здібності» та  «Учися, дитино, бо вчитися треба…» 

   Актуальним в світі на сьогоднішній день є питання гендерноі політики. Враховучи специфіку нашого навчального закладу, де більшість учнів складають дівчата, цікаво, з використанням інтерактивних технологій  пройшов урок гендерної грамотності «Проблеми гендерної рівності в Україні ».

   «Якщо людину не вчити ні доброго, ні поганого, вона не стане людиною».(В.О.Сухомлинський).
Важливою частиною роботи нашої  бібліотеки, звичайно , є масова робота . вона допомагає не тільки виховувати учнів, навчати їх, але й привертає увагу до книги, робить  рекламу бібліотеці. Масова робота на сьогоднішній день набуває нових форм:

-         у вигляді змагань та ігор (конкурси, турніри, ділові ігри, вікторини, тощо);

-         у вигляді публічного спілкування (аукціони, прес-конференції, дискусії, тощо);

-         заходи, основані на імітації діяльності громадсько-культурних заходів (заочна екскурсія, подорож у часі, інноваційні проекти, репортаж тощо);

  Великий інтерес учні виявляють до інтерактивних методів при проведенні різноманітних виховних заходів. Є можливість активно залучати велику кількість учнів до роботи, а учні можуть вільно висловлювати  і захищати свою точку зору.  Починаючи підготовку творчої групи до проведення заходу, бібліотекар розповідає, чому саме ця тема була обрана, чому вона може бути важливою і цікавою. При підготовці уроку доброти «Добром людину виміряйте» доводилось розповідати і про проблеми чорнобильських переселенців, і про відношення до рідних людей, про повагу до людей похилого віку і людей з обмеженими можливостями. Зате, коли захід проводили, і ці слова звучали від ровесників, учні  сприймали їх  набагато краще, ніж почуте від дорослої людини. Можливо, навіть при виборі теми, порадитись з майбутніми учасниками, поцікавитись їхньою думкою, тоді захід буде спонукати до роздумів, швидше навчить співчуттю і людяності.

  Сьогоднішнім учням нецікаво просто слухати лекцію, необхідна їхня активна участь у проведенні заходу. Але, якщо без лекції не обійтися, в сценарій включається якісь ігрові форми. Наприклад, коли в ліцеї проходив  захід з естетичного виховання «Простіше за просте»,  почали з розповіді про норми поведінки, а закінчили змаганнями між командами на краще сервірування столу для романтичної вечері і домашнім завданням на тему «Як обійтися без конфлікту в сім’ї».  Урок гарних манер «Як робити подарунки» закінчили рольовою грою (учасники з наданих предметів вибирали подарунки людям, враховуючи їхні вік, стать, уподобання і т.ін.)  

   Завжди дуже гарно сприймаються заходи з краєзнавчою тематикою, учасникам цікаво взнавати щось нове про ті міста і села, де вони живуть, про людей, життя яких пов’язане з нашим краєм.   З цікавістю сприйняли учні літературну годину «З Україною в серці» (про життя і творчість Євгена Маланюка), літературну світлицю «Єлисаветградські музи Афанасія Фета». Готуючи вікторину про Кіровоградщину «Мій рідний край, життя мого перлина », бібліотекар готував три варіанти відповідей на питання, щоб учасники не почували себе ніяково.  При проведенні юридичного аукціону, який має розділи «Далі, далі…», «Школа юних правознавців», «Гра з болільниками, учасники з великим інтересом сприймають атрибути аукціону (аукціонний молоток, вбрання ведучого аукціону), а питання, підібрані з урахуванням віку учнів, роблять захід не тільки цікавим, а ще й пізнавальним.

    В цьому навчальному році бібліотекар разом з учнями працювали над інноваційним проектом «Краю мій, степовий». По закінченню роботи  творчі групи захищали свої роботи перед товаришами. За результатами праці створені презентації в електронному вигляді за технологією Intel. 

   Враховуючи вимоги сьогоднішнього дня, бібліотекар оформила інформаційно-роз’яснювальний стенд «Євроатлантична інтеграція України».

   Звичайно, бібліотекар проводить разом з бібліотечним активом заходи, присвячені популяризації української літератури. Наприклад, усний журнал «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»(Василь Симоненко, Олена Теліга, Андрій Малишко, Володимир Сосюра), літературна світлиця «Ліна Костенко - жінка з легенди», літературний аукціон «Краю мій степовий», присвячений письменникам-землякам.

   Приділяється увага самим різноманітним напрямкам виховання:     

-національне (філологічна гра «Рідне слово» до Дня української писемності і культури , виховна година «Для мене в світі ти одна, моя чарівна Україна», книжкова виставка «Земля мого дитинства» та ін.),

-естетичне ( усний журнал «Поетичний альбом», літературний вечір «Світ починається з любові», книжкова виставка «Максимум інформації при мінімумі зусиль» та ін. )

-громадсько-патріотичне (година інформування «Незнайоме про знайоме», вечір пам’яті «Тільки пам’ять не сивіє» та ін.)

-моральне та правове (година доброти і милосердя, виховна година «Правова абетка»,  усний журнал «Шлюб та сім’я» та ін.   )

-фізичне та статеве ( книжкова виставка «Корисна інформація про шкідливі звички», анкетування учнів «Перевір свої зання про СНІД», тестування «Чи схильний ти до наркотиків» та ін. )

-екологічне (година пам’яті «Чорнобильські уроки», вікторина «Заглянь у природу», аукціон «Мало любити свій край, його ще треба знати» та ін.) 

   Як правило, до проведення заходу готується добірка літератури відповідного напрямку, бібліотекар проводить консультації для користувачів.

   Книжкові виставки готуються згідно плану, але форми організації виставок змінилися:  виставки-діалоги, виставки-роздуми, виставка-хобі, виставка одного автора та ін.,   крім цього працюють постійнодіючі виставки : «Знати, щоб не оступитися», «Хай буде вільна Україна на всі часи, на всі віки!», «Лицар педагогічної ниви (В.О.Сухомлинський)», «Кіровоград і кіровоградці », «Символи віри і надії (герб, гімн, прапор)». Разом з традиційною книгою до виставки додаються малюнки, репродукції, портрети, предмети побуту, листівки і т.ін.

   Постійно ведеться індивідуальна робота з учнями: бесіди, цільові опитування, спостереження, аналіз читацьких формулярів. З метою покращення роботи бібліотеки проводяться анкетування: «Якою я бачу бібліотеку  ліцею у майбутньому», ігрові анкетування та анкетування з метою виявлення незадоволеного попиту. Після отримання результатів опитування і анкетування проводиться коригування плану роботи  бібліотеки.

   Велике значення для оптимізації роботи бібліотеки має організація бібліотечного фонду та збереження існуючого. Цьому сприяє співпраця з бібліотечним активом, майстрами виробничого навчання, класними керівниками, проведення акції «Живи, книго!» Виховання культури читання починається з першої зустрічі в групах, коли бібліотекар розповідає про правила користування бібліотекою, продовжується під час видачі книжок, а завершуються в кінці навчального року, коли учні проходять поетапні атестації. Якщо ж  цінний підручник все-таки загубили, учень робить ксерокопію книжки.

   Навчаючи інших, допомагаючи користувачам у навчанні і роботі, бібліотекар не може працювати без постійного самовдосконалення, без підвищення свого професійного рівня. Велику роль в цій роботі   відіграють професійні журнали -  вітчизняні і російські («Шкільна бібліотека», «Професійно-технічна освіта», «Бібліотечна планета», «Библиотечный весник», «Школьная библиотека» та ін.). Бібліотекар- постійний учасник засідань обласної  методичної  комісії бібліотекарів, один раз на п’ять років проходить курси підвищення кваліфікації.   

   

   

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗШИРЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ КОРИСТУВАЧІВ

   Сучасні загальносвітові тенденції економічної і соціокультурної динаміки змушують визначити стратегічний шлях розвитку бібліотек.

   Сутнісні зміни, що відбуваються в діяльності сучасних  бібліотек навчальних закладів, аналізуються в працях Н.Ю. Багрової, Т.В. Єрьоменко, І.П. Осипової, Н.П. Пасмор, М.С. Слободяника, К. Енгельштадт та ін. Визначення стратегічних орієнтирів та завдань інноваційного розвитку бібліотек  набуває особливого значення, усвідомлення цих змін, втілення задумів та програм у дійсність бібліотечно-інформаційної практики потребують вибору чітких орієнтирів і завдань. [18- - 35]

   Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соцыалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності[1].

Реформування освіти та прийняття нового закону про освіту зумовлене необхідністю забезпечити її відповідність динамічним змінам, що відбуваються в природі, суспільстві, оточуючому людину середовищі; зростанням обсягу інформації та стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У результаті реформування активно розвивається ідея безперервної освіти, яка охоплює всі її форми, типи і рівні, стимулює розвиток дистанційного навчання, що базується на новій техніко-технологічній базі та креативних методиках навчання.

   Соціально – політичні, економічні зміни суттєво вплинули на сучасну бібліотечну практику. Новий зміст навчальних програм, розширення та поглиблення традиційних дисциплін, право навчальних закладів і педагогів на самостійний вибір програм, методів, методик, форм навчання потребують нового рівня використання різноманітних джерел інформації (як первинних, так і вторинних), сприяють зміні змісту інформаційних потреб учасників навчально – виховного процесу. [13, С.252]

   Сучасний  робітник повинен бути не тільки освіченим, а й компетентним, тобто повинен вміло використовувати одержані знання в умовах сучасного виробництва, вміло орієнтуватися в виробничій ситуації, вирішувати виробничі проблеми, швидко перебудовуватися  на виконання інших завдань –  впевнено жити в умовах ринкової економіки

   Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та дальше утвердження її національного характеру.

Мета роботи бібліотеки:

-         інформаційне забезпечення навчально-виробничого процесу;

-         інформаційне забезпечення професійно-практичної діяльності педагогічного колективу;

-         впровадження інноваційних технологій у діяльність бібліотеки, як умова підвищення якості та оперативності обслуговування користувачів, розширення спектру бібліотечно-інформаційних послуг;

-         підвищення професійної компетентності бібліотекаря у галузі використання новітніх інформаційних технологій;

-         розвиток творчої особистості майбутніх фахівців сфери побутового обслуговування, залучення до духовного досвіду й гуманістичних традицій світової та вітчизняної культури;

-         розвиток творчої особистості майбутнього фахівця;

-         підвищення загальної та професійної культури педагогів та учнів, рівня їх компетентності.

Завдання бібліотеки:

-         впровадити нові інформаційні технології в практику роботи бібліотеки;

-         брати участь і проводити масові заходи, спрямовані на формування професійної компетенції випускників;

-         розвивати творчі здібності учнів;

-         формувати в учнів навички самостійної роботи з різними джерелами інформації, вміння застосовувати інформаційні та бібліотечно-бібліографічні засоби  у професійній і самоосвітній діяльності.

   Сучасні соціально-економічні, політичні та культурні процеси вимагають від особистості особливої якості – життєвої компетентності. (Додаток №1)

2,1 В Україні сформувалася система закладів інформаційно - документної сфери, діяльність яких спрямована на придбання, створення, накопичення та використання інформаційних ресурсів. Безперечно, важливим елементом в цій системі є вміння бібліотек донести до користувачів інформацію про наявні документи [10,С.141-142]

   Для якісного задоволення потреб користувачів робота бібліотеки ліцею починається з формування фонду документами на традиційних та електронних носіях інформації, аудіо- та відео-матеріали, використання віддалених джерел інформації, розміщених на сайтах інших бібліотек, культурних та інформаційних центрів.

2,2 Головним завданням бібліотеки завжди було задоволення інформаційних потреб користувачів, а це можливо тільки за умови їх обізнаності про те, які документи є в наявності в бібліотеці. Сьогодні користувачам необхідно донести інформацію про документи, які відповідають їх запитам, але  знаходяться не в бібліотеці.

  Індивідуальна робота становить основу бібліотечного обслуговування, її значення зростає у час перебудови діяльності бібліотек, коли важливо відійти від узагальнених інтересів «типового» читача і зосередитись на реальних потребах та запитах конкретного читача [26, С.184]

   Разом з тим, виникає загроза для користувача використовувати недостовірну інформацію. З цієї проблеми постає необхідність інформувати користувача про сайти, інформації на яких можна довіряти.

   В цьому випадку бібліотекар надає консультаційну допомогу. Для педагогічних працівників - презентації про освітні сайти,  про новинки видавництв педагогічної літератури, про нові матеріали на сайтах інститутів післядипломної освіти, матеріали МОН України, огляди сайтів, які допоможуть в створення якісних презентацій,  тощо.

   Для учнів – це списки з адресами сайтів повнотекстових он-лайн бібліотек, посилання на сторінки з текстами з загальноосвітніх дисциплін, тексти з заогляди матеріалів для підготовки до виконання дипломних робіт, рекомендації з адресами сайтів під час проведення предметних декад «Максимум інформації при мінімумі зусиль». В бібліотечному комп’ютері учні мають змогу отримати тексти підручників професійного спрямування та електронні адреси сайтів із текстами підручників із звгальноосвітніх дисциплін.

   Цій роботі допомагає робота з сайтами ліцею.  Бібліотекар веде декілька сторінок на сайті ліцею «Класна оцінка» та сторінку ліцею на Фейсбуці. На «Класній оцінці» на сторінці «Корисні посилання» біблотекарем розміщені електронні варіанти підручників із загальноосвітніх дисциплін, адреси сайтів для педагогів, на сторінці біліотеки ліцею  розміщені матеріали для педагогів, інформаційні та рекомендаційні списки.

   На сторінці Фейсбука бібліотекар розміщує  інформацію про заходи в ліцеї, нові законодавчі документи для педагогів, інформацію про нові інформаційнф технології, які можна використати в освітньому процесі і т.ін.

2.3   Популяризація інформаційних ресурсів і послуг – це сукупність форм і методів усного, наочного, друкованого і комп’ютерного, аудіовізуального інформування і рекомендацій книг читачам, що здійснюється на первинно - документному, вторинно - документному і комунікативному рівнях.

   В умовах сучасного динамічного розвитку інформаційного суспільства роль бібліотеки навчального закладу в якісному інформаційному забезпеченні навчально-виробничого процесу та організації доступу користувачів до інформаційних ресурсів важко переоцінити. Зміст інформаційної роботи бібліотеки навчального закладу визначається специфікою освітнього процесу, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед навчальним закладом, інтересами викладачів, учнів, батьків. Інформаційне забезпечення проводиться диференційовано для кожної категорії користувачів [32, С.11]

Головним показником ефективності навчання має стати не просто сума знань, засвоєних у процесі навчання, а здатність до їх самостійного здобуття, потреба навчатися впродовж життя, використовувати самостійно здобуті знання у розв’язуванні неординарних завдань, проблем і суперечностей.

   В роботі бібліотеки застосовується три види наглядності:

- документ представлений в фонді бібліотеки в режимі відкритого доступу,

-образ документу, як елемент бібліотечної виставки, плаката, рекомендаційного списку літератури,

- бібліографічний опис документу в каталогах, картотеках, списках і т. ін.

   Бібліотечні виставки орієнтовані на задоволення потреб користувачів: освітніх, культурних, інформаційних, розважальних.

Ці аспекти є підґрунтям для визначення основних позицій розвитку бібліотек навчальних закладів, що охоплюють потреби освіти у створенні умов безперешкодного отримання інформації на різних етапах освіти і самостійного вибору для користувачів, а також внутрішніх змін у бібліотеці, яка набуває ознак інформаційного центру, опановуючи нові технології та предмети праці.

   Первинно-документний рівень інформування – безпосередній показ книг або матеріалів, що розкривають їх зміст у глядацько – сприймаємих формах. Такий показ вимагає різних форм наочного інформування про літературу. Найчастіше такий показ проводиться у формі книжкової виставки.

   Книжкові виставки розрізняються за:

-         стимулом організації (за ініціативою бібліотекаря або за планом роботи навчального закладу);

-          цільовим призначенням (рекомендаційна або інформаційна);

-          змістом (універсальні, галузеві, тематичні);

-         типами і видами  літератури (книжки, журнали, газети, методичні матеріали і т. ін. );

-         часом видання і надходження до бібліотеки (нових надходжень, різних років видання, «забуті» книги і т. ін.);

-         часом функціонування (короткострокові, довгострокові, постійно діючі);

-         способом доведення до читачів (відкритий доступ, виставки музейного типу);

-         статусом (самостійні або виставки під час проведення заходів);

-         місцем експонування (в бібліотеці чи в навчальному кабінеті).

   Книжкові виставки мають два види:

-         нових надходжень (універсальні за типами і видами видань);

-         тематичні ( присвячені актуальним проблемам, розвитку культури, науки, громадянського суспільства, пов’язані з життям і діяльністю визначних осіб, з метою популяризації чогось або когось).

Основними вимогами до виставкової роботи є комфортність, наглядність, доступність і оперативність.

   В сучасних умовах інформатизації суспільства учні з цікавістю сприймають  на книжкових виставках відсилки  до адрес сайтів зі схожою тематикою. Наприклад, на книжковій полиці «Культура харчування українців» є електронні адреси сайтів, на яких можна отримати більше матеріалів про національні страви українців.   Книжкова виставка «Книга вчить, як в світі жить » крім книжок  містить електронні адреси сайтів, присвячених професіям закрійника і кухаря.                                                                  

  Тема виставки має бути актуальною, злободенною, відповідати інтересам користувачів («Як розвивати розумові здібності»). Тему виставки  підказують знаменні  та ювілейні дати: дні народження письменників, видатних діячів науки, культури, мистецтва, завдання популяризації художніх творів, свята державні, народні і т. ін. 

   Обов’язково готуються книжкові експрес-виставки під час проведення предметних тижнів, коли в ліцеї проходить  підготовка до конкурсів професійної майстерності, вікторин, олімпіад, в період підготовки до випускних екзаменів. Тему виставки можуть підказати і самі користувачі в ході опитування, коли визначається коло їх інтересів, професійні, самоосвітні запити, тощо. Робота по визначенню теми завершується формулюванням заголовку виставки.

    Коли випускник приходить на виробництво, у нього виникає багато питань щодо його прав і обов’язків у якості працівника. Книжкова виставка «Правова абетка» містить в собі не тільки нормативно-правові документи, а й консультації фахівців з питань, які виникають найчастіше, є матеріали про можливість працевлаштування за кордоном. На цій же виставці розташована картотека адрес сайтів українських та закордонних правозахисних організацій, до яких можна звертатися у складних випадках.

   Назви виставок повинні бути не тільки актуальними, а й, певною мірою, незвичними, повинні привертати до себе увагу. Щоб посилити дієвість назви, її емоційний вплив, використовується система засобів мови – порівняння, епітети, метафори, крилаті вирази, цитати з пісень, віршів та ін., назва повинна здивувати, викликати цікавість. («Книги - 103», «Візьми поради для розради»).  

   По темах, пов’язаних з історією, економікою і культурою краю, організовуються «змішані» виставки, де в експозицію включаються моделі, макети, предмети культури і побуту. Характерним для таких виставок є яскрава її рекламна частина, яка символізує основний зміст популяризованої літератури. Ця «рекламна частина» являє собою комбінацію тексту, малюнку і декоративного фонду. При підготовці книжкових виставок «Таланти твої, Україно!» та «Руками створена краса», крім книжок і ілюстрацій про народні ремесла України, демонструються вишиті картини, різноманітні поробки, вишиванки, малюнки і т. ін.  

   Впроваджується нова форма проведення виставки – електронна. Це може бути як особисто підготовлена бібліотекарем виставка, так і посилання на віртуальну виставку іншої бібліотеки.

   Інколи бібліотека готує бібліотечні плакати, за їхньою допомогою привертає увагу до діяльності бібліотеки, інші слугують для рекомендації літератури і розкриття її змісту, повідомляють про проведені в бібліотеці заходи, про нові видання з певної теми. Увагу читачів привертають цікаві заголовки, яскраві малюнки, цитати («Максимум інформації при мінімумі зусиль»).

   Вторинно - документний рівень інформування полягає не в показі самих видань, а в повідомленні про них шляхом друку необхідних матеріалів. Такі повідомлення можуть бути у вигляді:

- інформаційних повідомлень;

- списків документів;

- покажчиків;

- календарів знаменних і пам’ятних дат;

- різноманітної бібліографічної продукції.

   На цьому рівні інформування, повідомлення, списки, покажчики можуть бути тематичними чи  розповідати про нові надходження документів, можуть бути адресовані або широкому загалу, або конкретній групі користувачів, можуть бути присвячені якійсь конкретній події, чи охоплювати велику за обсягом проблему.

   Комунікативний рівень інформування полягає в безпосередньому спілкуванні з користувачами, використанні усних форм рекомендації матеріалів, застосуванні організаційних форм, що допомагають проведенню дозвілля і інтелектуальному спілкуванню читачів (година інформування «Незнайоме про знайоме»). Значення усного інформування базується на безпосередньому спілкуванні з людьми, на прямому контакті бібліотекаря з користувачами. Між учасниками встановлюється прямий зв’язок, бібліотекар відчуває настрій аудиторії, сприйняття матеріалу, може коригувати виступ.

   Традиційною формою роботи бібліотеки, але від того не менш цікавою, є огляди літератури. Види оглядів за типами документів – огляд книжок, огляд періодичних видань, огляд аудіовізуальних видань і т.д. Окремим видом є інформаційні огляди, огляди нових надходжень. Вони можуть бути універсальними і тематичними. Бібліотека ввела в практику своєї роботи постійне проведення інформаційних оглядів. Огляди інформують не тільки про надходження до бібліотеки, а й про надходження до інших бібліотек чи інформаційних центрів, нові публікації на сайті Міністерства освіти і науки України.  

   На відміну від звичних оглядів, дайджест – письмовий бібліографічний огляд. Читачу достатньо перечитати дайджест і  стануть відомі зміст і фактографічні дані, найбільш цікаві фрагменти статей. Кожний документ в дайджесті супроводжується коротким його рефератом. Найчастіше у формі дайджеста бібіліотека інформує про нові матеріали в педагогічній пресі «Радимо прочитати».

   Наступний вид бібліографічних оглядів – тематичні. Вони аналогічні за своїм різноманіттям тематичним виставкам. Цікавими є огляди з використанням аудіовізуальних матеріалів (аудіо записів, відеозаписів, слайдів, фрагментів відеофільмів).   Сьогодні, використовуючи мультимедійні технології, можливості Інтернету, можна урізноманітнювати і робити бібліотечні заходи більш цікавими і інформаційно - насиченими.  Цікаво пройшла виховна година «Мода крокує по планеті», під час проведення якої, крім інформації про модні тенденції, показали презентації колекцій одягу відомих кутюр’є, а також провели показ моделей, виготовлених учнями ліцею. Під час заходу про Кіровоградщину використовувались відео з концертів , відео польоту над рідним містом.

   Останнім часом стало приорітетним у навчально-виховному процесі використання науково-проектної методики «Intel – навчання для майбутнього». У співпраці педагогічних працівників з бібліотекарем розроблено і впроваджено декілька  навчальних проектів («Ми живемо в Україні», «Чайні церемонії в різних державах», «Жінки, що змінили світ» та ін.). Робота над проектом формує в учнів навики  самостійної роботи, допомагає знайти практичне застосування своїх знань та вмінь.

   Випускник виходить за двері навчального закладу і вступає в період соціальної адаптації. Бібліотека може допомогти пройти цей період швидше і легше.  Цьому допомагають масові заходи, на які запрошую роботодавців, колишніх випускників, викладачів чи майстрів виробничого навчання, які в минулому закінчили наш навчальний заклад. Під час проведення таких заходів дорослі діляться своїми думками з приводу обраної професії, дають рекомендації майбутнім випускникам щодо працевлаштування (інформаційний калейдоскоп «Учися, хай розум не спить…», виховна година «Секрети справжнього майстра»). Під час проведення таких заходів широко використовуються відеоматеріали з мережі Інтернет.

   Прем’єру книги в останні роки в останні роки стали називати презентацією. Найкраще проходять такі презентації книг з професійної тематики, що дозволяє прийняти в ній участь всім тим, хто зацікавлений у її використанні. Перш за все, це сам автор чи люди, які з ним знайомі. Вони можуть розповісти учасникам презентації про історію створення книжки, про складності і проблеми, які виникали на шляху створення книжки. Прикладом такої презентації може слугувати  презентація книжки  В.О.Радкевич і Г.М.Пащенко «Технологія вишивки»для учнів і педагогічних працівників, або презентація  словника «Професійна освіта» (за ред. Н.Ничкало) для педагогічних працівників.

  В час духовного, економічного розвитку держави зростає престиж і соціальна роль бібліотеки, як осередку культури. На перший план виходить вміння бібліотеки вчасно надати користувачу інформацію про існуючі ресурси, привернути його увагу до найбільш цікавих видань. Форми популяризації інформаційних ресурсів бібліотеки, масова і індивідуальна, продовжують існувати в практиці роботи бібліотеки, але постійно вдосконалюються, наближаються до потреб користувачів, орієнтуються на зміни в суспільстві і свідомості людей. [8, С. 51-53]

   Робота бібліотеки з популяризації ресурсів:

-         сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів,

-         зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

-         допомагає залученню нових користувачів до бібліотеки;

-         здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

   Не змінюючи завдань своєї роботи бібліотека впроваджує нові форми популяризації інформаційних ресурсів. Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: використання ІКТ, новизна назви, діалог бібліотекаря із читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Таким чином, прагнення бібліотекаря співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній формі. [32, С.9-12]

   Бібліотека звертає увагу на оновлення методики популяризації творів друку, на її урізноманітнення. З’явилися нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії: віртуальні виставки, презентації видавництв, театралізовані вікторини, тощо.

   Сьогодні спектр інформаційних послуг і продуктів, які бібліотека пропонує користувачам, розширюється. У практику роботи бібліотек впроваджуються аналітичні методи перероблення інформації – інформаційні дайджести, інформаційні добірки, які створюються на основі текстових фрагментів документів. [14, С.25].

   Бібліотека перетворюється на інформаційне середовище, яке дозволяє працювати з будь-яким видом інформації, на будь-якому носієві – у вигляді книги, аудіо, відео, CD, DVD,тощо, стає центром інформації, спілкування та самоосвіти особистості. Не зважаючи на несвоєчасне комплектування бібліотеки друкованими виданнями, бібліотекар надає консультаційну допомогу у пошуку електронних ресурсів

   Необхідно звернути увагу на створення окремого блогу бібліотеки з метою покращення обслуговування користувачів.

   Випускник ліцею виходить із стін навчального закладу і потрапляє в складний світ. Наскільки він буде адаптований до сучасного життя, наскільки зможе самореалізуватися в якості  професіонала своєї справи, залежить від роботи навчального закладу в цілому і роботи бібліотеки зокрема. Не тільки навчити учня професії, а й навчити його постійно підвищувати свою кваліфікацію, намагатися бути кращим в своїй професії – на це спрямовує свої зусилля бібліотека Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування.

6. Список використаних джерел інформації

1. 2. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Закон України від 16 березня 2000 року, //Голос України. – 2000. – 5 травня. – С.8 – 19;

 3. Про інформацію: Закон України від 2 жовт. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1992. — №48. — С.65 – 82;

4. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 черв. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1993. — №33. — С. 34 – 65;

 5. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 лют. 1998 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1998. — №27/28. — С. 18 -51;

 6. Абрамов К.И. – История библиотечного дела в СССР׃ Учебник/ К.И.Абрамов. – М.׃ Книга, 1980. – 351с.;

 7. Активні форми  пропаганди літератури в роботі шкільної бібліотеки. – Рівне, 2006. – 22с.;

 8.Башун О.В. Маркетинговий підхід до трансформації універсальної наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону / О.В.Башун // Вузівські бібліотеки на порозі ХХІ століття і впровадження нових технологій: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф. 20 – 23 травня 1998 р., м. Київ . – К., 1998. – С. 30 – 38.

9.     Бібліотеки і бібліотекарі в процесі змін. – К.: Юніверс, 2002. – 56с.

8. Бура Н. П. Форми масової роботи з читачами у бібліотеках (1920–1930 рр.) / Н. П. Бура // Бібліотекознавство і бібліографія. — 1991. — Вип. 30. — С. 127 – 129.

 9. Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України в інформаційному просторі׃ правові аспекти діяльності /Т. Вилегжаніна //Бібл. планета. – 2015. - №4. – С.4 – 6.

 10.Давидова Л.Система бібліотечного обслуговування читачів / Л.Давидова //Шкільна бібліотека. – 2013. - №9. – С.137 – 143.

 11. Дворкина М.Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность: Лекции/ М.Я. Дворкина. – М.: Изд-во МГУКИ, 2003. – 48с.

12.  Дворкина М.Я. Информационное обслуживание׃ социокультурный подход/ М.Я. Дворкина. – М.׃ИПО «Профиздат», 2001. – 249с.

13. Дудченко С.В. Досвід створення проекту електронної бібліотеки навчального закладу/ С.В.Дудченко //Шкільна бібліотека. - 2008. – №7. - С.249-256.

14. Еббот К. Визначення якості роботи у сфері бібліотечних та інформаційних послуг / К.Еббот. – К.: Асліб, 1994. - 72с.

15. Захарова Н.К. Культурно – просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського׃ історія становлення і розвитку (1918 - 1964) / Н.К.Захарова // Бібл.вісник. – 2007. - №3. – С.20 – 27.

16. Збаровская Н.В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н.В.Збаровская. – Санкт-Петербург, 2004. – 224с.

 17. Зыков О. Выставочная работа публичных библиотек: Опыт пособия / О.Зыков. – Ленинград, 1990. – 39с.

 18. Ільганаєва В.О. Бібліотека в сучасному інформаційному середовищі: основні стратегії розвитку / В.О.Ільганаєва // Вісник Харк. держ. академії культури - Вип. 1. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика: Зб. наук. праць. – Х.: ХДАК. – 2005. – С. 30 – 37.

 19. Ільганаєва В., Ковальчук Г. Бібліотекознавство׃ теорія, історія, організація діяльності бібліотек/ В. Ільганова, Г.Ковальчук //Шкільна бібліотека. – 2012. - №9. – С.114 – 136.

20. Карнаухова С.В. Обучающий семинар /С.В.Карнаухова // Мир библиографии. - 2007.- №1. - С.77-79.

 21. Коваль Т. Бібліотечно – інформаційний сервіс׃ сучасний стан і перспективи розвитку / Т.Коваль // Бібл. вісник. -  2002. - №1. – С.5 – 7.

22. Короткий терміно­логічний словник із бібліографознавства та соціальної тема­тики. – К., 1998. – 87с.

23.Матвійчук О.Є Закономірності розвитку бібліотек як соціокультурних центрів в Україні /О.Є.Матвійчук // Шкільна бібліотека. – 2008. - №7. – С.11 – 16.

24. Мелентьева Ю. П. Библиотечное обслуживание: Учебник/ Мелентьева Ю.П.. – М.: « Изд-во ФАИР», 2006. – 256с.

25. Міжнародна наукова конференція «Книга – джерело культури. Проблеми і методи дослідження» // Бібл.вісник. – 2009. - №1 – С.43 – 47.

26. Науково-методичні та організаційні засади створення системи інформаційного забезпечення фахових потреб освітян України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Львів, 18–19 трав. 2006 р.) / Редкол: В. І. Лутовинова (голова), П. І. Рогова (заст. голови), Т. Ф. Букшина, Л. І. Бейліс, В. П. Здановська, І. І. Хемчян. – К., 2006. – 201с.

27. Новицька Н.С. Інноваційні методики та технології залучення дітей до читання, розвиток їх творчого потенціалу / Н.С.Новицька. – Тернопіль, 2008. – 30с.

28. Обертас І. В. Інформатизація шкільної бібліотеки / І.В.Обертас // Шкільна бібліотека. – 2008. - №2. – С.43 – 44.

 29. Олзоева Г.К.Массовая работа библиотек / Г.К.Олзоева. – М.: « Либерея – бибинформ», 2006. – 120с.

 30. Паргачева В.Б. Нові форми масової популяризації літератури в роботі бібліотеки / В.Б.Паргачева // Шкільна бібліотека. – 2003. - №2. – С.111 – 113.

 31. Петрицька В.М. Управлінська культура керівника бібліотеки ВНЗ [електронний ресурс]. - http://library.tup.km.ua/about_library/naukova _robota/ 2010/pet_upr.html  32.Петрова Л.Г. Бібліотечний менеджмент як концепція управління [електронний ресурс]. - http://www.knukim.edu.ua/articles_petrova.htm

 33.Роль бібліотеки професійно-технічного навчального закладу в житті учня ׃ Досвід роботи бібліотекарів – переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотекар ПТНЗ - 2008». – К.׃ПТіЗО МОН України, 2008. – 140с.

 34.Сіра І., Горовий В. Технологія і організація бібліотечно – інформаційного обслуговування / І Сіра, В.Горовий // Бібл. вісник. – 2012. - №1. – С.8 – 12.

 35.Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки: Національна парламентська бібліотека. -  К., 2013. — 67 с.

 36.Соціокультурна діяльність бібліотеки / Відділ культури і туризму  Городоц. райдержадмін.;  Городоцька ЦРБ , Городок, 2008. – 51 с.

 37. Технології масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека. – 2014. - №9. – С.57 – 87.

   35.Черненко Н.В. Роль і місце бібліотеки у навчально-виховному процесі / Н.В.Черненко // Шкільна бібліотека. – 2008. - №5. – С.47 – 49.

  36. Шкільна бібліотека як інформаційний соціокультурний центр : навчально-методичний посібник /[укладач О. Є. Матвійчук] // Шкільна бібліотека. — 2008. — № 9. — 155 с

37.  Шпольська Т.Л.Використання інформаційних технологій при застосуванні масових форм популяризації літератури / Т.Л.Шпольська // Шкільна бібліотека. – 2012. - №6. – С.71 – 73.